- мислячий
- [ми/с'л'ачией]
м. (на) -чому /-ч'ім, мн. -ч'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
мислячий — а, е. 1) Дієприкм. акт. теп. ч. до мислити 1). 2) у знач. прикм. Який глибоко й самостійно мислить … Український тлумачний словник
мислячий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
андроїд — а, ч. Мислячий людиноподібний робот (персонаж творів науково фантастичної літератури) … Український тлумачний словник
розумний — 1) (який має неабиякий розум), недурний, хитромудрий, толковий, голова(с)тий, мізкуватий, мізковитий, кебетливий, кебетний; мудрий (який має глибокий розум і великий життєвий досвід); мислячий (який глибоко й самостійно мислить) Пор. кмітливий 2) … Словник синонімів української мови